Відвідини того чи іншого костьолу – не
дивина для туристів, котрі відвідують Польщу. Огляд памяток польської культури
та історії – цікава принада для туристів. Але для мене було особливо цікавим,
коли під час поїздки у Польщу побачив костел, розташований посеред невеличкого
озерця, на острівку.Це було у містечку Звєжинєц, що знаходиться неподалік міста
Замосць. Для того, щоб дійти до цього
костелу, збудовано місточок. Загалом місцевість мальовнича і навіть
рекреаційна.
Та мене найбільше зацікавило не
розташування костелу та приємний вигляд його барокової архітектури, а власне
те, що на його прикладі можна яскраво продемонструвати відношення до
релігії, характерне для сучасності. Яким чином це проявляється?
Насамперед я звернув увагу на те, що
богослужіння тут відбуваються лише у літній період: з початку травня і до кінця
вересня. А як на рахунок інших пір року?
Коли інші пори року, то навіть ті
віруючі, котрі проживають неподалік цього костелу, хоча їх не так мало, змушені
добиратись на богослужіння кілометрів за два – до костелу на іншому краю містечка. Виникає питання: чому саме
так? Чи то так Богові потрібно, щоби люди тут молилися влітку у двох місцях, а
взимку – лише в одному? Чи може для цього є інша причина? Я поцікавився цим
питанням, і зрозумів: все досить просто. Виявляється, упродовж літнього періоду
тут прибувають на відпочинок туристи з різних місцевостей країни: помилуватись
мальовничою природою містечка і околиць, поплавати на байдарках по місцевій
річці, або ж просто відпочити від
міської суєти. Це сезон, коли життя у містечку пожвавлюється. І можливо тому у
місцевого духівництва виникає мотивація проводити богослужіння влітку не в
одному а у двох костелах містечка. Причина, на мій погляд, зрозуміла.
Розглядаючи
специфіку цієї парафії, я не міг не звернути уваги на ще одну деталь: у цьому
храмі і в інші пори року, ніби у винятковому порядку відбувається лише
богослужіння одного типу – вінчання. Чому саме такий розклад богослужінь ми
маємо у цьому храмі? Якщо різноманітні
богослужіння у цьому храмі відбуваються тільки упродовж періоду, що становить
лише кілька місяців на рік, то тут усе ясно. Так чому ж тут у інший сезон
відбуваються виключно вінчання? Думаю, і тут знайти відповідь неважко.
Вінчання – це обряд, пов'язаний з
важливою життєвою подією. Це практично відбувається один раз у житті, і тому
більшість людей намагається його проводити урочисто. І власне, коли йдеться про
урочистість як таку, тоді власне цей костел, як і місце біля нього здається ідеальним. Оригінальне розташування костелу, ставок
довкола нього, мальовнича місцевість – все це створює неповторні враження,
додає приємних відчуттів, і залишає приємні спогади на все життя. Тут очевидна
перевага щодо вибору місця для вінчання: в звичайних випадках молоді пари їдуть
у різні визначні місця округи, щоб зробити пам’ятні знімки на згадку про
весілля.
У даному випадку,
так би мовити, все зосереджено в одній точці: можна і повінчатися, і зразу ж після виходу з костелу чудова місцина для весільної фотосесії. Озерце,навколо храму з усіх сторін, місточок до храму, зроблений з дерева, а ще неповторна краса місцевої природи - все це лише додає приємних відчуттів, котрі можна отримати вже після обряду вінчання, та позитивно впливає на настрій учасників для проведення інших церемоній, що відбуваються під час шлюбної процедури. І тому тут, наприклад у вихідні жовтня можна побачити багато
подружніх пар, які щойно повінчалися, роблять зйомки, щоб отримати багато фотографій та відео на згадку про вінчання у мальовничому місці. Подібних
вражень не отримаєш під час вінчання в храмі посеред сучасного міського
кварталу.
Але ж яку тут роль відіграє обряд
вінчання? Чи може власне тут є місце особливої божественної присутності,
завдяки чому сюди приїжджають вінчатися молоді пари з інших парафій місцевості?
Не так важко зрозуміти – про особливості
спілкування з богом всевишнім тут не йдеться. Подружжя, які вирішили повінчатися власне тут, а тим більше ті, хто з цією метою сюди прибув з іншого населеного пункту, - навряд чи будуть думати про відповідальність перед богом щодо створення подружжя. У цьому випадку молодята навряд чи будуть перейматися думками, що обтяжують - саме сюди вони прибули не для того!
Обожнюється тут
інше – приємність. Також бажання отримати якомога більше насолоди, щоб запам’ятати на все
життя про вінчання. І не зайвим буде сказати, що коли йдеться власне про обряд
вінчання, не дивно що у даному випадку молоді пари більше цікавить
сценічно-театральний компонент обряду вінчання. Беззаперечно: тут виключно про релігійну
віру не йдеться. У першу чергу йде мова
про урочистість моменту. Також про
святковий настрій.
У Західній Європі, а точніше у країнах, розташованих західніше Польщі ми бачимо
падіння релігійності. Байдужого ставлення до релігії люди тут не приховують. В
Польщі наразі цього не прослідковуємо. Вона вважається релігійною країною.
Можливо, і тут дійде до того, що люди виявлять, які власне почуття вони хочуть
отримати від певних релігійних обрядів. Але коли очевидно, який набір почуттів та емоцій люди хочуть отримати саме тут, виникає сумнів: а чи тут потрібні релігійні богослужіння взагалі? І коли в Європі відомі непоодинокі факти пристосування колишніх культових споруд для інших потреб, то може і цей костел з часом буде перетворено у Палац урочистих
подій.
